Моє серце в ранах, хоч і сильно любить.
У небеснім царстві інше вже життя.
В нім я вчуся жити, хоч нестерпний лютий
Шкіриться глузливо, з смертю заграва.
Хоч світанки в кулях, із синцями страти,
Й у кайданах тіло кров'ю облилось, –
Оживу у віршах і в піснях крилатих,
У яких почуєш, як все відбулось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2025
автор: Женьшень