Душа, яка обділена теплом,
Ділитись ним із іншими не здатна.
На жаль, у світі так завжди було
І повторилося тисячократно.
Така уже є істина буття,
Що душі у таких людей… холодні.
Приреченим стає і їх дитя,
Бо на тепло душа його голодна.
Та віриться, прилине звідусіль
Тепло йому, наповнене любов’ю,
Котра потрібна всім, як хліб і сіль,
І як молитва, послана до Бога.
26.08.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2025
автор: Ганна Верес