Можливо нас врятують днем
Під бронзовим паникадилом,
Коли на землю голосним
З відпустки вернеться Гаврило
І звістку добру принесе
З Месопотамії чи Гази,
Як мед Південної оази -
В солодке запашне глясе.
He had be love, he had be love!
Та час минув і час покинув,
Світ порятунку не чекав,
Спочив зарано в жовтих глинах,
У хвилях вогкого піска
В руках мисливців полум’яних
Немов би здобич громіздка,
В пастках підступних лікарняних
Де все що трапилось жило
Під наглядом ареопагу,
Та ти шукай своє крило
Ховай від ока неповаги
Аж до пори, коли весна
Нескорених і неслухняних,
Неначе зброя осяйна
Врятує душі від омани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2025
автор: bloodredthorn