Любуюсь красою святого Ярила,
Картин краєвиди я бачу з вікна.
Туди відлітаю думками на крилах,
К природному диву, де «чаша» вінця,
Яскравою масою плине як лава,
Вона за горами надвечір кипить.
Спасибі, художник! Бравісімо – Браво!
Краса пробудила поета умить.
І вірити хочеться – диво художник,
Завжди намалює для мене пейзаж.
І радість підшкірно дарує угодник,
Надвечір прибуде безгрішний засновник,
Відкриє в натхненні словесний кураж.
Завжди із захопленням в миті запалу,
Озвучу усі відчуття /серед слів.
Палітра небесна – Ярила забава,
Вона надихає в текучості днів.
2025 за мотивами 2017
Фото автора ТІЮ Захід Сонця у Карпатах, фото зроблено з вікна на другому поверсі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина