Псалом 304. Сказане несказанне: Царство Небесне

     Псалом  304.  Сказане  несказанне:  Царство  Небесне



                               Всеславній  Богоматері
                               Діві  Марії  із  Младенцем
                               безлітно  присвячується



роздаю  —  що  не  маю:
тим  що  щастям  стріляю:
чим  я  є!
що  із  раю!
От!  інші
в  наповалі  ж  шпигають:
роздають  те,  що  мають...

Прозоріш  неба  —  серце  виражається...
спало  й  побігло  слово...
слово  на  моє  серце  
                                           наражається
й  усе  прозоріш
всім
       на  серце  наражається
може  Бог  змовк?
може  це  —  слово  ображається...


Т  е    що  і  бути  вираженим  
Не  могло  —  говорить  словом
Розпанахає
Виражається
що  Бог  —  і  хоче?
Крізь  
ребра  випнуті  дерев
присів  і  ціливсь  —
прийшли  до  жовтня  вовчі
очі?..
хто  десь  прозоріш
хто  де  
доступніш  —  ах  —  хоче?


Що
єсть  за  неба  сині  очі?
Христа  і  Богині  Марії  очі!!


19.10.2025,  з  причастям;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
Новий  Єрусалим...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович