На перерві в клас забігає схвильована психологиня.
-Дівчатка, що ж ви напасили, що ви то та написали.
Очі жінки почали вилітати з орбіт, руки трусяться, збільшилось слюновиділення.
Діти посміхаються. Як завжди.
Вчителька:
-Я просила зообразити три вітки влади, а ви прямо натюрморт з ферми -
знизу свині й вовки, зверху козли і капуста, всюди капуста.
Потім на зворотньому боці попросила зообразити психологічний портрет "Сімя- школа",
чого там лише нема, від собачок до мавпочок, прямо живий зоопарк, спільний персонаж - козел.
Вовочка аж сяє, підіймає руку, в очікуванні хорошої оцінки:
-Все по Фрейду, Ольго Кузьмівно, все по Фрейду. Хлопців в нашому класі нема, то ж хоч ви можете мене зрозуміти та достойно оцінити, опісля школи ...
ж на мене чекає непочате поле роботи.
Я розумію ж чому ці кізочки мене називають:
-Козел!
-А ви..
[b]Нічого дивного.[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rRMl470huoE[/youtube]
Війна не потрібна ні
їм ні нам.
Все в закуліссі уже вирішено,
людям рішення, воюючими сторонами підписане,
не сподобається,
тому концерт продовжується.
Залишилось внушити,
що все це робиться для нас.
Всі в це вірять
по одній причині - вони сплять
і бояться проснутись.
Страшним є те, що вони можуть як
Тисульская принцесса
взагалі не проснутись.
https://www.likeme.pp.ua/khto-i-chomu-zasekretyv-tysulsku-pryntsesu-sarkofah-iakoi-vyiavyly-v-porodi-iakij-ponad-250-mln-rokiv/
Білі мармурові саркофаги…
Хто вони? Атланти, гіперборейці, чужинці з інших планет?
А нас і в сарковаги не помістять, а всі прекрасно розуміють куди, проте думають, що відкупляться.
Зараз неможливо навіть припустити, хто вони – таємничі «сплячі» люди. І чи люди взагалі? Якщо їм мільйони років, то цілком можливо, що ці істоти прилетіли до нас з інших планет. Чому вони заснули? Невідомо.
Пишуть і розповсюджують всяку муть, а от достатньо Гуру й Шемчука послухати і буде зрозумілим, що відбувалось нещодавно в Києві, у всіх нас під носом.
А ми - як дурачки махали прапорцями, нам б платили бабки, все інше до кузькиної мами.
Домахалися.
Швабія біля самих воріт, в які ми їх любязно запросили та урочисто відчинили.
А з нами як?
Ось саме це під грифом "Таємно".
Вам не страшно?
Нічого дивного.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2025
автор: oreol