Осінь ніжно обіймає за плечі,
В ковдру замотує печаль...
Шепоче тихо: «Все мине, до речі,
І біль, і смуток, і журба, і жаль…»
Листок останній падає, тремтливий,
Як спогад літніх, теплих днів.
А вітер грає щемно й полохливо
Мелодію забутих снів.
І пахне димом, яблуками, хлібом,
І в серці — тиша, мов світань роса.
Осінь приходить, щоб сказати тихо:
У простоті ховається краса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2025
автор: Romashe4ka