Поступово холодніша.
Осінь же прийшла.
Тогоріч була тепліша.
Ніжного тепла
Сонце нам не шкодувало
В той погожий час,
А нам щедро дарувало.
В цей же рік до нас
Осінь також завітала,
Та раніш тепло
Сонячне від нас сховала. –
Літо відгуло, –
Мовить осінь всім, усьому, –
Вже час мій прийшов
Панувати в краю цьому.
Літа час пройшов.
Літо почимчикувало
Вже у інший край,
В цім своє відпанувало,
Стрівши в нім свій край.
Буду я вже панувати.
Проганять – дарма.
Ви не зможете прогнати.
Зможе лиш зима,
Як збіжить моя година
І її прийде.
Зна це кожная людина.
А зима іде.
Вже вона не горами.
Доки ж ще нема,
Доти буду я із вами,
Вами усіма.
Прийде зимонька – я піду,
Та прийду за рік,
Ідучи по тому ж сліду,
Як й вона, щорік.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2025
автор: Євген Ковальчук