Ось уже і жовтень задощив,
Позашторив вись до горизонту,
Свій мінорний розпочав мотив,
Душу переповнивши достоту
Спомином про літо, про любов,
Що цвіли трояндами рожевими
Так, щоб відчував я знов і знов
Як у серці ще надія жевріє, -
Нас зігріє радість і тепло,
Ще побачим сонячні висоти,
Буде все в нас, як раніш було
У житті щасливому достоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2025
автор: Рунельо Вахейко