Звідкі́ль саме зараз солодка духмяність брусниці
У подиху вітра, що гонить зотлілі листи?
Листи, в яких літо писало веселі дурниці,
Так добре і те́пло горять восени.
Звідкіль саме зараз ця свіжа проникливість м’яти
У райдужних краплях хмільного гуляки дощу?
Дощу, що так стрімко і дзвінко почав гопцювати
По ста́рих і цвілих дахах досхочу.
Чому саме зараз налилися соком гранати?
Чому саме зараз так схожі вони на серця?
Серця, що ця осінь стозора навчила кохати
Й ховати рубінові сльози у свіжих рубцях.
Тому так тривожно і дивно в руках їх тримати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2025
автор: Емма Конвалiя