Довга-довга ніч осіння
Простирадлом зоряним
Та й накрила небо синє,
Летіла просторами:
І лісами й долинами
Навперейми з вітром,
На травичці розсипала
Намистечко біле.
Позбирати ж бо не встигла,
Світанок підкрався,
Так залишились краплинки
На траві лежати.
І вже ніченька не може
Знайти те намисто,
Назва його - срібні роси
Кришталево-чисті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський