Все ж осінь дивує укотре,
Чекаєш завжди чудеса,
Теплом кольорів, як огорне,
Відпустить в політ журавля.
А бабине літечко прийде,
Коли заіскрить навкруги,
Немов пробіжиться враз липень,
Недовго... шепнуть віщуни.
Негода приходить незмінно,
І холод прониже повір,
Та й іншим заповнює змістом,
Зими відчайдушний привіт.
Кружляє і падає листя,
Бо перший мороз пробігав,
Лунала пронизлива скрипка...
Він тільки її уникав.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2025
автор: liza Bird