Небо над землею — мов сірі крила,
Хмари в танці дощу, в тому їх сила.
Десь за горизонтом сонце палке...
Невже тобі життя настільки сумне?
Хай доля твоя смілива, мов море,
Ніхто не знає завтрашнє горе,
А листя із часом швидко паде...
Правда життя своє місце знайде.
Аж поки серце тихе і прозоре,
Срібний дощ у тумані шлях озоре,
Й сірі крила над гоміном буття
Змахнуть у темряві твого життя.
Сумнівна тінь впаде на краю поля,
При дорозі відшумить одна тополя.
І кожна гілка, що за вітром гнеться,
Не плаче, хоч минуле не вернеться.
Тож розгорни долоні в сіру ніч,
Не бійся правди й не шукай облич.
Життя — у правді й у крилах неба,
А в тиші серця — що на світі треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2025
автор: Влайдар-ЯР