Пробач матуся, доньку неслухняну!
Я іншою ніколи вже не стану…
Твої поради всі були доречні…
Я дякую тобі, за все це ґречно!
До тебе зараз тягну свої руки,
І відчуваю серцем ту розлуку,
Яка лягла між нами мимоволі,
Без тебе я сумую, злюка Доля –
Безжальна, зараз ти мені потрібна…
Розраду я прийму, як поле хлібне,
Яке годує нас в житті невпиннім,
Пробач матуся, без порад безсильна…
Не слухала тебе – коли потрібно,
Мій шлях життєвий був доволі хибний.
Пізнала зраду, як вона вбиває…
Всі радощі, тепер за небокраєм.
І зникли у життя - щасливі будні,
У споминах картаюсь я безлюдних.
Не слухала дочка твої поради…
Тепер не маю у житті розради…
17.10.2025
ps - В День Народження мами я прошу у неї пробачення...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина