За долинами – гори,
А за горами – степ –
Неосяжні простори,
Де життя непросте.
То моя Україна,
Моя рідна земля,
І пісні Чураївни
Линуть теж звідтіля.
Там, де води Дніпрові
В море Чорне спішать,
Хвилі вмилися кров’ю,
А вона ж не чужа…
То синів України
Й її донечок кров…
Чути схлипи калини,
В них – печаль і любов…
Заколисує вітер
України печаль:
Гинуть заживо діти,
Пів Європи прочан.
Та ніколи не згине
Україна моя,
Приготує могили
Для ординців з кремля
7.05.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2025
автор: Ганна Верес