Природа – помагає виживати,
Хоч людство – вміє шкоду їй робити,
Любов – життю сприяє існувати,
А гумор – дасть всі лиха пережити…
Найкраще все – трапляється раптово,
У спогадах – лишаються роками,
Згадаються, не раз, - обов’язково, -
Секунди щастя, пережиті нами.
Життя – коротке, фініш – неминучій,
«Твоє» у ньому – ближче, ніж здається,
Здоров’я й статки – не завжди «блискучі»,
Та – «завтра», не обіцяне, – стається…
Не знаємо своїх років – запасу,
Губити їх дарма – ніхто не згодні, -
Не там, не з тими – не марнують часу,
Реалізуючи своє – сьогодні.
Вчимось радіти, начебто – дрібниці,
Та – діяти в задуманім порядку,
Не – хвилюватися через дурниці,
Не боячись, - почати все спочатку.
Тепло – нас змусив, - холод цінувати,
Радіти світлу – темрява навчила,
Красу – життя привчає помічати,
А, труднощами, - доля нас зміцнила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2025
автор: Алла Демчишина