Читаю по діагоналі
абзаци вирвані зі сну.
То що там далі? Що там далі?
Коли віщує рік весну?
Підвищується рівень стресу,
і душить страх, немов парфум.
Та де там весни? Де там весни?
Коли розтане сніг і сум?
Чи буду дихати весною,
чи подих затамую лиш?
Коли стежинки тут загоїть
м'якенький лагідний спориш?
Чи буду ними я ступати
навпочіпки босоніж?.. Ледь
омиються росою п'яти...
Як погляд свій не зосередь
стежки всі по діагоналі,
я їх читаю уві сні,
переплавляючи деталі
з друкованих у прописні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2025
автор: Ася Оксамитна