Людмилоньці

                           «...щоб  кожен  день  
                                 ми  навчалися
                                 правди  Твоєї.»
                                                     (  з  Літургії)


День  не  спаршивів  —  лишивсь
                                                                   швів
                   без  осоння
дві  твої  долоньки
             зате  в  моїй  долоні
квітне  сіроватний  час
в  небесному  завіконні
     бо  плине  сіроватний  час
                             як  серце  не  в  осонні...
ти  мій  Самарканд
ти  не  поні


плине  в  спільнім  серці
                                                           світів  симфонія
де  ще  той  —  південніший  Самарканд?
Там  Гафіз
сказав:
             той  Іса*  воскрешав,
             син  Духа  й  Марії...

я  не  підколоніальний
але  ти  з  колонії
де  він  той  —  південніший  
Самарканд?  
був  же  я,  час  був  спинивсь  —  
                                                         час
став  на  кант!  я  ж  вічно    —  в  занебессі
але  і  ти  —  не  в  колонії
от  підносить  нас  правда  —  і
                                         той  Самарканд

бо  ми  в  Божій  Долоні


10.10.2025,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

*  -  Ісус  Христос,  Боголюдина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович