Ой , там у полі льон синій цвіте,-
Очі іскряться наче небеса.
А коли до нього весна прийде
Крила орлині розправляє душа.
Полечу в поле на крилах вітру
Сяду птахом я на струнку тополю.
Зірву на щастя тобі, цю квітку
Вплету у коси у твою долю.
А льон синій - синій на долині...
Грає на хвилях наче океан.
Бентежно б'ється серце дівчині
Йде земля з під ніг, в голові дурман.
Перехожі дивляться у очі
На ніжний квіт , що зацвів поміж трав.
Вабить до себе серця дівочі,-
Як музика зір з високих октав .
Над льоном синім пташка літає,-
Так закохалась у чарівний квіт.
Зранку до ночі пісні співає,-
Де пахне медами, цей ясен світ.
Нарву кохана тобі я букет
Подарую на щастя ,ці квіти.
Заспіваю про кохання сонет
І намалюю казку - рай літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2025
автор: Чайківчанка