Падають горіхи у траву осінню,
Ніби, чиясь доля чи чиєсь життя,
Визирає рідко сонячне проміння,
Листя наче птахи падає на шлях.
І чоло на зиму сонце повертає,
Та заходять в гості затяжні дощі,
Журавлем у вирій літо відлітає,
Вже осінні сльози впали на кущі.
Спогадами в душу повертає літо,
А життя роками пролітає в даль,
Поки є дорога - поспішаю жити,
Проганяю з серця смуток і печаль.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2025
автор: синяк