Я сиджу у саду,
Проводжаючи літо,
Більш сюди не прийду,
Бо не буде вже квіту.
Не зігріє ніщо,
Лиш у відповідь - тиша,
Ось, і світло пройшло,
Тільки вітер колише...
Я не в перший вже раз
Проводжаю й сумую
Та зі мною зоря
Ніжно сяйвом цілує.
Обіймає мене
Неповторна красуня,
В серці літо живе
І лиш чути відлуння...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик