***
…Бо треба пережити, пережити
цю темряву, цей холод, біль і безум,
щоб відчай не зітнув іржавим лезом
надій твоїх останні кволі квіти.
Бо світ зробився диким і ворожим,
і сотні лих збиваються у зграю,
щоб кинутись!.. Ти вистоїш, я знаю.
Тебе ніхто, ніщо не переможе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2025
автор: Світлана Себастіані