(Круш Юрій Тарасович (1.06.1977. с. Бережівка, Ічнянського району, Чернігівщина – 5.05.2022. Донеччина). На Бережівському сільському кладовищі відспівали і провели Героя в останню дорогу. Останки у закритій труні, які у село доправили із Дніпра, хоронила родина Крушів. Але священника просили не називати імені сина, бо й досі не прийняли його смерть. Рідня вірить, що він живий. «Мо’ лежить десь зранений, може якісь люди його знайшли чи у полоні. От не вірю у його смерть. Материнське серце так відчуває», - мовить мама Юрія Лариса Круш).
У день червневий, теплий, особливий,
Що в літечко уже помандрував,
Круші були по-справжньому щасливі:
Зорею хлопчик у сім’ю упав.
Тож дякували Богу мама й тато,
Й село раділо, бо ж козак зросте.
Здавалося, повеселіла й хата,
Адже маля, як янголя святе.
Юрасиком хлоп’ятко те назвали.
Ростили й дбали про дитя, як слід,
У сні страшнім не бачили навали,
Що сколихне і Україну, й світ.
Спливали дні, мов річечки у море,
Поповнюючи таїну життя,
Ніхто не знав, що стільки буде горя,
Бо ж вірили у світле майбуття.
Та лютий все змінив у двадцять другім –
Упав Гостомель, Буча – у вогні…
Народ стогнав від вражої наруги…
Круш – волонтер, мов ангел на війні.
Він подає всім руку допомоги,
Забувши про безпеку і про сни.
Торує чесно шлях до Перемоги.
Гадав, та прийде до кінця весни.
Та помилився… Бачив, його руки
Потрібні там, де важче, – «на нулі».
І він іде… Із рідними – розлука.
Полон – випробування немалі…
Він командиром в сімдесят дев’ятій*,
Де ворог, божеволіючи, тис,
Йому навстріч – снаряди і прокляття:
«Звідки прийшов до нас, туди й котись!»
Та трапилась хвилина непоправна:
В окоп, де Труш, ударили кати…
Навіки чорна дата – 5 травня…
Не мав Герой і сорока п’яти…
Душа матусі молиться й ридає –
Не вірить, що синочка вже нема.
Недоля й батька котрий рік гойдає,
В волоссі поселилася зима.
Ну, як повірити й змиритись людям,
Що син не ступить більше на поріг,
Що у могилі сильні його груди?
Чому ж Господній хрест їх не вберіг?..
13.10.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2025
автор: Ганна Верес