Заблудилась осінь в літі.
В зелении гаи залізла навпрошки.
Розкинула чарівність в колориті.
Припорошила золотом сади.
Літо чарівністю замилувалось.
Усмішку шле, зеленим оком вабить.
До осені на танець напросилось.
Тільки її партнером своїм марить.
Кружляють разом в кольорових звуках.
Спішать мелодію кохання заплести.
Всю грацію показують у рухах,
Поки їх плід не рознели вітри.
Натанцювавшись вдосталь на світанку,
Осінь ще більш запюбувала літо.
Своїми фарбами зацарювала спозаранку.
В свої обіими запросила вміло.
І літо осінь так заполонила,
Воно почервоніло, багрянцем залилось.
Вдягнутись в барви осінь запросила.
Весь колорит міняти довелось.
І вже злились у воєдине ціле.
Ця осінь з літом - так вже повелось.
Вже літо заблудилось ніжне, миле..
В проміннях сонця з золотом злилось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2025
автор: Надія Тополя