[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9R2iu7GRvEI[/youtube]
Нудьга постукала у двері,
А я вагаюсь - відчинить?
Я добре знаю оцю фею,
Та як візит цей зупинить?
-Мене немає дома, - їй сказать,
Чи, може, загубила десь ключі?
Чому це ноги так тремтять,
Неначе не мої - чужі?
Дивлюся - стукає в вікно,
Сховаюсь, думаю, під ліжко.
Вона на дивані вже давно,
Сміється з мене дзвінко.
Вляглася зручно, як бажалось,
А на лиці цвіте усмішка...
Чи так було, чи так здавалось,
Та раптом стало не до смішок.
-Тепер вгадай моє бажання,
Скзала тихо, у пів страху.
-Твоє бажання - це останнє:
Не клич! Не йду на повідку!.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2025
автор: Н-А-Д-І-Я