Ви чули, як потріскує
свічка?
Ні, не тріскає, такий
в неї звук,
Неквапливо, немов
тиха річка,
Віддає тепло бджіл
й людських рук.
Так горить для людей
вже віками
З конопель чи з сосни
її ґніт,
Споконвіку все пахла
меда́ми
І топила у людях
той лід,
Що приходив у душу
чи тіло,
Був назовні, чи десь
в глибині,
Забирала його,
щоби гріло,
Щоб душа не була
в полині.
Коли гірко буває
і темно,
Коли холод вповзає
у дім,
З отим звуком не так
вже і щемно,
Помагає він вижити
всім.
Вбереже вас ця свічка
від грому,
Як освя́тите в
церкві її,
Оберіг занесете
додому,
Принесете надію
сім'ї.
Призабули...
В нас блага
за гроші,
Натурального майже
нема...
Промайнули дні гожі,
хороші,
А попе́реду довга
зима...
10.10.2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2025
автор: Олекса Терен