Куди малятко* чимчикуєш,
Швидше вітру ти мандруєш.
Сюди-туди і все завзято,
Вроді турбот маєш багато.
За десять секунд пробігло до метра,
А в розмірі менше воно міліметра.
Що ж ти п’єш, що споживаєш,
Як ти живеш, як виживаєш.
Чи знаєш ти про сонце, про небо?
Живеш ти стільки, скільки це треба.
Можливо день, може годину
Так живе вид твій і твоя родина.
Малятко не бігло, а швидесенько мчалось
В каміну щілину воно забралось.
І вибігають обоє, вже в парі
Прогулялися разом і розбіглися в справі.
Природа парує і маленьке, і велике,
Що б було в природі різне і многолике.
Щоб життя на землі не переривалося,
Щоб все, що живе, в парі вічно єдналися.
Малятко*- дуже маленького розміру кузочка, схожа на павучка
чи малесеньку мурашку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2025
автор: Сокол