Бій під Зеленопіллям (Віктор Михайлович Бойко)

[i]Віктор  Михайлович  Бойко
(21.05.1978  –  11.07.2014)  
Кіровоградська  область,  м.  Мала  Виска      

Військовослужбовець  79  –ої  окремої  аеромобільної  бригади.  
Загинув  11  липня  2014  р.  під  час  обстрілу  бойовиками  з  РСЗВ
 «Град»  у  4:30  ранку  базового  табору  біля  с.  Зеленопілля  Луганської  області.                                  
Місце  поховання:  с.  Лозуватка,  Маловисківський  район,  Кіровоградська  область.

[/i]



Масований  обстріл  з  ворожого  «Граду»
Спрямований  був  на  бійців,  
Що  лиш  прибули́  у  військо́ву  бригаду
Й  ніхто  воювати  не  вмів.  

Не  маючи  навиків,  техніки,  зброї,  
Вони  зайняли  висоту,  
З  якої  у  ворога,  мов  на  долоні,  
В  окопах  бійці  на  посту.  

Хоч  розвідка  й  бачила  «Град»  під  Ростовом,
А  що  то  –  ніхто  ще  й  не  знав.
Уперше  зненацька  з  росії  бив  ворог,
Нанісши  смертельний  удар.  

Стогнала  земля  і  здригалася  болем,  
І  небо  горіло  вогнем.
У  Зеленопільському  рваному  полі
І  САУ  в  диму,  й  БеТееР.  

І  падали  люди:  розірвані,  вбиті…
Їх  більш  тридцяти  полягло.
Сто  двадцять  поранених  в  знищенім  житі  -  
Із  поля  вивозить  прийшлось.  

В  той  день  із  бійцями  загинув  і  Віктор  -  
Снаряд  вбив,  що  влучив  в  бліндаж.  
Чекали  повернення  двоє  аж  діток
На  тата  й  дружинонька  теж.  

Дві  доньки  маленькі,  дві  зіроньки  ясні,  
Які  вже  без  тата  росли.  
Лилися  частенько  в  них  слізоньки  рясні,  
Й  чому  так?!  –  збагнуть  не  могли.  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2025
автор: Ольга Калина