Україна стрічає дітей –
Із російського пекла вертає.
Прапорами Чернігів цвіте,
Сльози радості кожен ковтає:
Й той, хто з квітами їх зустріча,
Й хто ногами відчув землю рідну,
Хто не раз в собі віру втрачав,
Та вберіг своє «я», свою гідність.
Хтось був рік там, хтось – два, а хтось – три,
Виколисував мрію про волю,
Він пройшов через біль і котли,
А тепер тихо дякував долі.
Україна стрічає дітей…
Із полону вертає? Ні, з пекла.
Тиха радість в зіницях цвіте
І душа, п’ючи щастя, отерпла.
Там карали їх навіть за те,
Що зросли на землі українській,
За синівське бажання святе:
Стати воїном рідного війська.
Пекла пройдено всі дев’ять кіл,
Та на стежечку зради не стали,
Бо потомки вони козаків,
Тож характери мали зі сталі.
Україна стрічає дітей
З прапорами й святим короваєм,
Сонце радо над ними цвіте,
Бо тепер вони в рідному краї.
6.10.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2025
автор: Ганна Верес