як хмара небесна дрейфую в присутності яви
де спокій де подих де клич галактичних турбот
мій погляд угору та он унизу кепські справи
там Сонце збираються в хмари сховати от-от
та тільки ті хмари земні а по-людськи підземні
як діти маленькі придумали цяцьку собі
життя не прожити а ролю програти на сцені
де будь-який дощик чи грім рівнозначний ганьбі
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2025
автор: Щєпкін Сергій