Заплакала осінь дощами,
Запала журба , наче ніч...
Туга і біль за синами,
Думки роєм... пропала десь річ.
На що ж ти дивишся , світе? !!!
Розуміємо... Тебе ж не болить...
Гинуть старенькі , дорослі і діти,
Вся Україна, як рана, кровить.
Сльози,страх , руїни і муки...
Міста й села рашисти бомблять.
Біль матерів та вічні з синами розлуки,
Що до Бога у небо летять.
Доживає наша старість на руїнах,
Молодість - в пекельному вогні...
Та боремось! Не станем на коліна
На нашій рідній , на своїй землі!
Дай , Боже, сили нам й терпіння,
Омий нам рани , витри піт з чола.
Пошли нам Перемогу і спасіння,
Щоб Україна вільною була!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2025
автор: Калинонька