Заплакала осінь дощами…


     Заплакала  осінь  дощами,
     Впала  журба  ,  наче  ніч...
     Туга  і  біль  за  синами,
       Думки  роєм...  пропала  десь  річ.
   
       На  що  ж  ти  дивишся  ,  світе?  !!!
       Розумієм  ...  Тебе  ж  не  болить...
       Гинуть  невинні  дорослі  і  діти,
       Вся  Україна  кровить.

       Мерзнуть  маленькії  руки,
       Бо  діти  в  підвалах  десь  сплять.
       Холод  ,  розруха  і  муки...
       Міста  й  села  рашисти  бомблять

       Доживає  наша  старість  на  руїнах,
       Молодість  -  в  пекельному  вогні...
       Та  боремось!  Не  станем  на  коліна
       На  нашій  рідній  ,  на  своїй  землі!

         Дай  ,  Боже,  сили  нам  й  терпіння,
         Омий  нам  рани  ,  витри  піт  з  чола
         Пошли  нам  Перемогу  і  спасіння,
         Щоб    Україна  вільною  була!
           



       

       

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2025
автор: Калинонька