Дивиться небо блакитне у вічі,
Мов загубилося в дивнім сторіччі,
Миру так хоче та де його взяти?
Не відшукає молитвою й мати.
Гріє надія і віра тримає,
Страх невгамовний се́рденько крає
Та я не здамся, здолаю жахіття,
Зникне наза́вжди усе лихоліття!
Ось, перемога настане в країні!
Всі будуть чемні, щасливі та вільні,
Сміху дитячого чуть голосочки,
Ночі спокійні для доньок, синочків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик