Мабуть я була найгіршою з його життєвих не дитячих травм
Обливала гарячим росолем з сіллю і проростала в судини між його незагоїних ран
Мабуть я була найгіршою з його нічних жахіть,
Де не маючи голосу на тихо кричиш і не рухаєш тілом , а душу паралізує, хоч й здається , що фізично і не болить
Мабуть я була найкращою з його здійсненних бажань..
Прокидала і пробуджувала кожну клітину його тіла до диких жвавих мурах
могла поглядом зачаїти й підтримати його азарт
І заставити дивитись вперед і не обертатись назад
Мабуть я була найлютішою з його холодних зим
Й одночасно найтеплішою з його светрів
Мабуть я була найдепресивнішою з його листопадних днів
Мабуть була найщасливішою... .. доки світ цей ще до біса не погорів...
8.10.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2025
автор: Тейсі