«Де скриваються…» 


***

Знову,  на  цьому  Світі  --

Десь  гуркотить  війна  :

Гинуть  невинні  діти,

Плаче  ще  мати  жива,

А  у  політиці  --  сварки..,

Щось-десь  у  поділі  тих

Немудрих,  при  владі,  дипломатів,

Що  винні  у  бідах  всіх,

Бо...

Недостаток  волі,

Їх  --  положив  у  крайність,

Замість  думати  про  життя,

Що  має  кінця  важність,

Якою  закінчаться  дні,..

Якою  згинуть  дебати..,

Якою,  у  сварках,  держав

Причин  ніхто  не  буде  знати..,

Де  хтось...  комусь...  якось  --

У  своїх  меркантильних

Оцінках  гонору,

Наступив  на  ногу,

Припадком,  чи  явно,

Щоби  не  забути  втому,

Якою,  у  владі  --  старці

Вимушені  юних  чекати

На  тих  шляхах  помилок,

Де  немає  шансу  втікати

Від  крайності  краю,

Який

Доводить,  у  гонці  капіталу  --

Пустопорожні  грошові  потоки

У  пісок  забуття  та  шалу,

Що  стріляє  та  вбиває

Всіх  --

Гонитвою,  за  прибутком  --

Ганьби

І..,  тому  --  виникають  ці  війни,

Де  скриваються  їх,

Персонального  плану

Та  глузду  --

Гріхи...
___________________________
08.10.2025;  Paris  (Aurora)  =======================

(!!!)

Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2025
автор: MAX-SABAREN