Ви так легко торкаєтесь вен,
наче лагідним подихом раю.
Я про себе зову Вас «мій Дзен».
І в обіймах без бою згораю.
Хоч за шибкою вже листопад,
що краде найтепліші хвилини,
у шпаринах моїх простирадл
Ви шукаєте цінні перлини.
Пийте ранки мої й вечори,
ніби вперше, вдесяте, усоте,
до останньої краплі жаги,
як медово-розніжені соти.
©Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2025
автор: Ольга Береза