Не вперше і не востаннє
Тривожать знов розум мій
Одні й ті самі питання
І черга дивних подій
Так млосно стало у грудях
Думки важкі понеслись
Жахливий тиск звідусюди
Здається я вже відчував це колись
Як у мені це взялося
З яких далеких глибин
Яка важка буде осінь
І сам на сам я із цим
Я мало що розумію
Я у бездії закляк
Лише вона в моїх мріях
І не подітися від цього ніяк
Думки нав'язливі мучать
І не позбутися них
Ці почуття неминучі
Наче удари під дих
Зітхання за зітханням
Таке нестерпне бажання
Поринути у кохання
Не вперше і не востаннє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2025
автор: Михайло Петрів