В поля так захотілось де жита,́
Там світ волошок ніжно синьоокий,
У тім краї заховані літа
І спогади зворушні та глибокі.
Мені б краси напитись досхочу
І у росі змочити тихо ноги,
А в голові думки свої кручу
Де серце вже дає перестороги.
Чарівність, мудрість, але ж є журба,
Вона гнітить та я її долаю,
В моїй душі лікуюча мольба
Веде мене до мирного вже краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик