Духу Святому
і Пренепорочній Богоматері
Марії
з вдячністю в любові присвячується
Благословляю і час —
цей потік протікання порочного...
Вдячний я за злітання
за піднімання
а Бог усе більший
і в любов Його хочу
і бути з Ним хочу
так бо Вічність —
мене розглядає —
і в часі не бути —
це точно!..
все життя й в недотепні хвилини
мене зтягують з Неба
тридцять літ — Бог був витяг
мене по ребра!!
і в поезії я відбив днину
з дном її і з вагами поднинними
без вагань я уп’явся й прийняв Божі Очі!
й чом не вище?
цей потік і в мені і ще час
протікає порочний...
але в зцілення — до Бога треба
напівясний — чи ба! —
і ти хоч? відбивай
ясність Неба!
Хоч? Хоч хвилі морськії
відбий по амебах
світ — розбитий
а ти в Бозі — навспак є —ув зціленні...
І світ нижчий в думках буде
Витись
І йому не дізнатись —
що він впав, він в фрагментах!! і — він
тільки в фрагментах
себе
пізнаватиме!!!
і під хвилями стогін!
тло-зло амебне...
відсилаю — до книг
які вели Очі
де
і сходинки не перескочити
на єдино благопотребне...
А все хвилі
все котяться
це не про Бога
і не про мене
відблиск-блиск
на амебах
підніми мене, Боже,
як є в зціленні блага
потреба
08.10.2024, свято апостола Фоми!
Київ —
третій вибір Богородиці
і другий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович