Надломлена черешня, при дорозі,
не знати,чи то всохне,чи зросте,
бо, може, сяде пташка у знемозі,
чи вітер лихо в деревце вплете...
А, може,в щирій доброті людина,
підв"яже і надлом той замастить,
й весною буде світові новина,
зацвіте черешня, що не мала жить...
Ви знаєте, що так в житті буває;
страждає хтось і бачить вже кінець,
прийдешній день прийде і доламає,
бо навколо байдужості вінець...
У всіх проблеми... В кожного -найбільші...
Й посеред суму чуйність не шукай,
і злі в біді стають, бува, ще зліші,
у радості ж глухі, їх не гукай...
Не знаю я, чи це маленьке диво-
черешню ту я бачив навесні,
вона росла, згинаючись і криво,
та цвітом усміхалася мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2025
автор: Межа реальності