*

Був  день,  і  золото,  і  дзвінко
бриніла  вереснева  даль.
Йшла  містом  вічного  спочинку  
 Печаль.
Була  нехитрою  робота  -
хоч  вбогий  хрест,  хоч  мармур-лев  -
оздобу  класти  -  позолоту
з    дерев...
І  ,мов  закляття  проти  смерті,  
під  спів  птіхів-псалмів-пісень
читати  букви  напівстертих
наймень...

І  був  той  сад  предивний  повен
спочилих  тІней,  мрій,  надій...


І  лиш  на  Марсовому  полі
йшли  в  бій...

Такі  нескорені  і  вперті
стояли  стяги  при  межі!
Сміялись  хлопчики  з  портретів
й  мужі!
Лунали  постріли  гарматні  -
і  цифри,  й  дати,  й  імена...
де  вшита  в  пам'яті  брунатно  -
війна...

І  надпис  золотом  на  синім  -
 мов  букви-зерна  у  ріллю:

"Від  нареченої  Галини.  
Люблю."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2025
автор: Меланія Дереза