Ти мені нагадала про зорі у тиші,
Як у ніч мила казка усіх заколише
І тумани укриють мереживом простір,
Ми у світі оцім, як запрошені гості.
Тут гостина свята, рідний затишок всюди,
Тільки будьте душею добрішими люди,
Усміхніться лише, так приємніше жити,
Щоби слід на землі свій вагомий лишити.
Небо, сонце, вся зелень природи у світі,
Де ти можеш таку ще чарівність зустріти?
Ніжний обрій, роса кришталева світанку,
Я в полоні й купаюся в ньому щоранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик