Максим Бородин
мы закопали её в лесу
там где растут сосны
возле путей железной дороги
раскалённых на солнце
где изредка гуляют взрослые и дети
но не гуляют ангелы
(они выдуманы)
и надо же там было уже маленькое кладбище
такое удивительно игрушечное
но всё равно пугающее
даже в кино
на табличках мы прочитали
война
любовь
власть
школа
и снова
война
кто может сказать
что чувствуют люди
когда отказываются от самого страшного
что их измучивает
что их ссучивает
что их крутит
мы закопали её в лесу
и побежали домой
сказать маме
теперь всё будет хорошо
19.09.2025
(Перевод с украинского)
ми її закопали у лісі
там де ростуть сосни
біля колій залізниці
розпечених на сонці
де зрідка гуляють дорослі і діти
і не гуляють янголи
на диво там вже існував маленький цвинтар
такий напрочуд іграшковий
але ж все одно лякаючий
навіть в кіно
на табличках ми прочитали
війна
кохання
влада
школа
і знову
війна
хто може сказати
що відчувають люди
коли відмовляються від найстрашнішого
що їх мучить
що їх ссучить
що їх крутить
ми закопали її у лісі
і побігли додому
сказати мамі
відтепер все буде добре
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049002
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 05.10.2025
автор: Станислав Бельский