А я до осені спішу привітно,
Несу на зустріч цей букетик квітів!
Старанно літо квіти їй збирало,
Від нього я щоб осінь привітала.
Ступає травами, бач, господиня,
На честь її прядеться павутиння.
А літечко сумлінно так чаклує
І осені смаколики готує.
А як же то? Зустріти треба гідно
Усім, що щедра народила й плідна
Земля-матуся для усіх пір року!
Були щоб сила та краса нівроку
Також і в молодої господині!
А літо борошно несе із млину,
Почастувати хоче пирогами.
Також біжить на пасіку, медами
Теж треба юну осінь здивувати.
Збентежена іду швиденько з хати,
Милуюся щедротами знов літа!
Воно пішло вже, та крізь хмари світить...
Букета осінь сміючись тримає,
Її, радіючи, я зустрічаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2025
автор: Анжела Волкова