Заспівай колискову, ніченько,
В сон м'який мене віднеси.
Теплі вчуються голоси,
Що затихли були пригнічено
Від нечуваної грози.
Люлі-люлечки проспівай но ти,
Щоб наснилася доброта.
Клич мене в золоті жита.
День, який може душу ранити
Хай би довше не засвітав.
Та не хочеш ти заколисувать.
Мить до миті твої з тривог.
І в безсонні мій монолог
Сон пиляє і сипле тирсою
На просвІт, де світанок змовк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2025
автор: Горова Л.