[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FWfBGn_aTwU[/youtube]
Чепуриться осінь,
Загляда в люстерко.
Не хвилює зовсім,
Що, зима близенько.
У весільнім платті,
До лиця фата.
Всі думки про щастя,
Мрія ця свята.
Гарно виглядає
Освіжає плаття...
Та тайком гадає:
- Може, вітер грався?
Нещодавно вітер
Клявся у любові.
Осінь від слів мліє,
Слова, як шовкові.
Та не довго щастям
Милувалась осінь.
Висохли всі барви,
Нема вітра й досі,
На лиці змарніла,
Сивина у косах.
Щастя так хотіла,
Залишилась проза.
Вже зима сміялась:
- Мрії підвели?
Ти сама зосталась,
Вже роки не ті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2025
автор: Cнежана