Серед дітей, чи хлопчаків бувають і " розбірки" ,
Буває, що слова якісь, а то бувають бійки.
У Юри татко на війні, четвертий рік в окопі,
Йому мабуть живеться там, як ракові в окропі,
А у Єгора, "батя" той вальяжний й важний дуже,
У нього від війни "броня", він ні про що не туже.
Він в офісі собі сидить і гріє "крапку п'яту",
Йому все рівно за кого, за Наших, чи за "вату".
Стискає Юра кулаки, вночі йому не спиться,
Та переймається, й тому страхіття йому сниться.
Єгор, той спить собі вночі, біди йому немає,
Йому спокійно, бо його ніщо не переймає.
Хвалили якось хлопчаки, і кожен тата свого ,
Єгорка й крикнув Юрасю, убили татка твого.
Я про таке отут пишу, і правда в тім, що не брешу.
Щоби когось "вколоти", межі нема в сволоти.
Ви подивіться на оце, бо їх батьки, то їх лице.
В. Небайдужий.
Жовтень 2025 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2025
автор: Небайдужий