Бій вже давно вщух, жорстокий, затятий,
Знищив ущент невеликий лісок.
Тільки лишились в окопі лежати
Одяг зотлілий та купка кісток.
Випливло сонце уранці спроквола.
Щось заблищало в окопі, в піску.
Що то блищить? Всюди земленька гола.
Ладанка з хрестиком на ланцюжку!
Йшов той загиблий свій край захищати.
Він мав у Господа віру палку.
То ж на прощання дала рідна мати
Ладанку з хрестиком на ланцюжку.
В пекло потрапив юнак на світанку.
Вибухи, гуркіт. Палала земля.
Мужньо боролись бійці до останку.
Міцно стискала ворожа петля.
Не вберегла юнака Мати Божа.
Бився хоробро та доля така...
Знищила хлопця підступність ворожа,
Мертвим в руці оберіг затискав.
Боже! Війну припини в Україні!
Хай повернуться живими бійці,
Щоб не лежала, забута у тлінні,
Ладанка з хрестиком в мертвій руці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048908
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 04.10.2025
автор: Leskiv