Цю жінку він – завжди кохав,
Цей образ: як – душі «облога»,
В житті – таких не зустрічав,
Але – надії не втрачав, -
Що з нею, десь – зведе дорога.
ЇЇ гнучкий, тендітний стан
І рухи, назавжди, - дівочі,
Та – погляд, наче – океан,
І – забирають в свій «капкан»,
ЇЇ яскраві , щирі, - очі.
Таку – надіявся знайти,
Яка, теплом своїм, - пом’якшить,
З якою: все – перенести,
«Вогонь» і «воду» - перейти,
Що – фатуми переінакшить.
Якщо: цю жінку – розшукав,-
Без неї вже – не існувати,
Бо - серце їй давно «віддав»,
Мовчав із нею, розмовляв,-
Не згоден: щастя – зіпсувати…
В таку, закоханий - повік,
Уявлену у мріях жінку,-
В житті шукає чоловік,
Себе, на розшуки, - прирік:
Знайти кохану «половинку».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2025
автор: Алла Демчишина