Крони дерев перемішує зір акварельно
з сірістю неба.
Зникає чіткий горизонт.
Холод.
Вологість.
Занурилось сонце у себе -
зникло із обрію,
світ
під опіку частот
осінніх
залишило.
Ритми сповільнюють дії, думки та бажання.
Час неквапливості рішень,
шукання причин
втрати врожайності
прагнень.
Загойдує,
вабить
сонність без сонця
ще більше сповільнити плин
власних частот.
Ранок мрячить.
Кавоварка заповнює простір
бульканням сонця.
Ковток за ковтком.
Акварель
спогадів світлих,
літеплих,
у області серця
силу дає розпочати безсонячний день
з маленького прагнення
Пломеніти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2025
автор: Серафима Пант