Не чути вже пташок в зеленім гаю,
Вже скоро мабуть прийдуть холоди,
Вже осінь всюди барви заплітає.
І в золотавий одяг вбралися сади.
Шумить вода ,біжать стрімкі потоки
На скронях сивина , минають наші роки,
Та вчителька ,що ве́ла в перший клас,
Завжди у пам’яті залишиться у нас.
Та вчителька ,що вела в перший клас,
Завжди у пам’яті залишиться у нас.
Вона на день нам заміняла маму,
Доді ж ми були зовсім малюки.
Читала вона нам шкільну програму
Й писати нас начала залюбки.
Шумить вода ,біжать стрімкі потоки
На скронях сивина , минають наші роки,
Та вчителька ,що ве́ла в перший клас,
Завжди у пам’яті залишиться у нас.
Та вчителька ,що вела в перший клас,
Завжди у пам’яті залишиться у нас
Ми вдячні вам зате що нас навчили,
Для нас ви перший крок в нове життя,
Багато ви для нас тоді зробили.
Відкрили двері нам в незнане майбуття.
Шумить вода ,біжать стрімкі потоки
На скронях сивина , минають наші роки,
Та вчителька ,що ве́ла в перший клас,
Завжди у пам’яті залишиться у нас.
Та вчителька ,що вела в перший клас,
Завжди у пам’яті залишиться у нас
Сьогодні ми вас хочем привітати.
Вам побажати радості й добра,
І свій вам поклін вдячності віддати,
Й сказати найтепліші вам слова.
Шумить вода ,біжать стрімкі потоки
На скронях сивина , минають наші роки,
Та вчителька ,що ве́ла в перший клас,
Завжди у пам’яті залишиться у нас.
Та вчителька ,що вела в перший клас,
Завжди у пам’яті залишиться у нас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2025
автор: Іван Мотрюк